В селі Васильки була відкрита церковно-приходська школа близько 1890 року. ЇЇ будівля - це проста селянська хата на дві кімнати і знаходилася вона на території сучасної школи.

Прагнення людей до навчання сприяло відкриттю в 1914 році земської школи на кошти Топчила Павла Павловича, вихідця з нашого села. Єдиним учителем школи була Більговська М.В., яка проживала поряд у розкішному, на ті часи, будинку. В школі було 3 класи, де безкоштовно навчалися приблизно 25 дітей. Дітей вчили письма, арифметики, природознавства, читати,співати. Вивчали Закон Божий, читали Псалми. Щодня було по 3 уроки. Щосереди приходив священник, навчав дітей співати молитви. Через 2 роки, в 1916 році, Більговська М.В. перевела школу в свій будинок. Тепер у школі було 4 класи. Навчання дітей розпочиналося з 8 років.

Ішли роки… Люди розуміли необхідність освіти. А тому поряд із дітьми за парти сідали і дорослі. Виникла потреба в нових приміщеннях для навчання. Тож в роки радянської влади початкова школа мала вже три приміщення: одне з них – хата сільського священника Чміля, який помер в 1933 році під час голодомору, друге – так звана Петрунева хата, третє – хата, спеціально побудована для школи. Всі ці приміщення знаходилися в центрі села і були зручними для відвідування. В них учні вчилися читати, писати, рахувати.

Чорним крилом накрила село Велика Вітчизняна війна. Багато горя принесла вона односельцям, але школа продовжувати існувати. Тому після війни було збудовано ще одне приміщення під школу. В себе в селі учні отримували лише початкову освіту, а середню – в Бодаквянській середній школі, що знаходиться на лівому березі Сули.

Розвивалося і квітло село. Розвивалася і школа. В 1952 році відбувся перший випуск Васильківської семирічної школи, а в травні 1960 року школа стала восьмирічною, а з березня 1989 року – дев’ятирічною.

Кiлькiсть переглядiв: 131

Коментарi